Поэтический калейдоскоп "1 Апреля"

ImageChef.com Poetry Blender

Анкета "Чи вміємо ми спілкуватися?"

Література рідного краю

         Тема нашої пошукової роботи досить таки актуальна, тому що література рідного краю є малодослідженою і не досить популярною, на той час, коли творчість письменників Дніпропетровщини має велику художню цінність. Дуже прикро, що наші письменники, художники опинилися не на першому, а на останньому місці. Їх твори стали на одній шальці терезів з ковбасою, капустою. Бо в нас людину цінують не за те, що в неї за душею, а за те, що в кишені. На письменника дивляться приблизно так: «А що з нього візьмеш? Не влаштувався в житті, не зумів стати директором бази чи хоч комірником, от із досади й почав писати».

   Але не слід забувати про відродження літератури рідного краю. Павлоградщина славиться талановитими людьми. Це і Ганна Павлівна Світлична, доля якої схожа з долею Лесі Українки. Через тяжку хворобу вона дуже рано померла, але залишила по собі чудові збірки творів. Захоплюють читачів твори сучасних митців Андрія Федоровича Коцюбинського, Віктора Федоровича Псьола, Лариси Василівни Власенко та інших.

         На Павлоградщині народився талановитий письменник-гуморист Григорій Іванович Шиян. Вірний друг і соратник Андрія Коцюбинського, член Спілки письменників України на жаль пішов з життя зовсім недавно. Дослідити життєвий і творчий шлях прозаїка-гумориста, маловідомого загальному колу читачів, нашого земляка – мета нашої пошукової роботи. Для того, щоб розкрити , ознайомитись із життям письменника, оцінити його творчий спадок, треба досить добре знати самого гумориста, прочитати всі його твори. Ми по крупицях збирали безцінний матеріал, перелистали всі літературні видання, були вдома у родини Г.І.Шияна, в бібліотеці, розпитували односельчан-сусідів, родичів. І ось про що ми дізналися.

    

      Народився Григорій Іванович Шиян 8 червня 1936 року в мальовничому селі Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської області. Весь рід від діда-прадіда працював біля землі. З дитинства здібному Григорію довелося пізнати голод, нужду, а також непереборне прагнення вчитися.

       Як не дивно, його перші, надруковані в газеті, оповідання були серйозними, навіть з елементами трагізму. Та оскільки сам Григорій Іванович – людина весела, то згодом у його новелах почали домінувати жартівливі характеристики персонажів. Подальші твори стали виходити під рубрикою «Гумореска».

     Мабуть нема потреби говорити і доводити, що сатира і гумор – чи не наймобільніші жанри літератури, які можуть блискавично реагувати на найзлободенніші події, найменші зміни в суспільному житті.

     Щоб стати письменником-гумористом, треба мати, як говорять люди, не тільки хист, а ще й Божий дар. Таким даром Бог наділив нашого земляка, адже йому дозволили з повним правом увійти до веселого цеху українських гумористів, де його шанують і поважають.

      У доробках Григорія Івановича надибуємо справжні творчі знахідки, вміння підмітити і передати читачеві в дотепній, лаконічній художній формі найтонші нюанси нових явищ, розкрити їх суть, причини виникнення. 

Вітаю всіх!!!

Сегодня я создала свой личный блог. 

Приглашаю коллег и просто посетителей поделиться своими наработками!!! 

Спасибо всем !!!